соковитий
СОКОВИ́ТИЙ (з великою кількістю соку), СОЧИ́СТИЙ рідше; НАЛИ́ТИЙ, НАЛИВНИ́Й, НАЛИ́ВЧАСТИЙ, НАЛИ́ВЧАТИЙ рідше (перев. про спілі фрукти, зерно). — Циганочка, — пояснював Ковалів, — покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко (М. Чабанівський); Соковиті корми; Взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу... і почув в роті приємний солодкий смак (М. Коцюбинський); Посивіють пилком, туманом візьмуться, і гнутимуть налиті грона весь кущ донизу (О. Гончар); Жито в росі наливне і шумливе (Я. Шпорта); Тепер воно (лице) стало біле та рум'яне, як яблучко наливчате (Панас Мирний).
ЯСКРА́ВИЙ (який виділяється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, СОКОВИ́ТИЙ, ГУСТИ́Й, ВЕСЕ́ЛИЙ рідко, ІНТЕНСИ́ВНИЙ рідше, РЯСНИ́Й розм.; ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНИ́СТИЙ, ВОГНЯНИ́Й, Я́РИЙ (кольором подібний до вогню). З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка); В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають (Леся Українка); На захід сонця — зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко); Плитки густого рум'янцю на Чернишевих щоках розпікаються, наче сонцем (О. Гончар); Під дубом на снігу горить вогонь — великий, веселий, тріскучий (С. Васильченко); Стіни господарчих приміщень у житловому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони (з журналу); Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (П. Грабовський); Вона не злякалася жахів і пітьми, опівночі зірвала вогненну квітку папороті (А. М'ястківський); Варвара побачила там Марію, що зривала колючі гілки дикої троянди з вогнистими плодами (В. Кучер); Пелюстки вогняного шовку навкруги ордена.. вабили незвикле око (І. Ле); Буду хустку ярим шовком тобі вишивати (М. Рильський). — Пор. 1. барви́стий, 1. блиску́чий.
ЯСКРА́ВИЙ (який відзначається своєю експресивністю, влучністю, дотепністю — про гумор, дотеп, сміх і т. ін.), ІСКРОМЕ́ТНИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, СОКОВИ́ТИЙ, ЯСКРИ́СТИЙ розм. Яскравий гумор; Природно й невимушено іскрився в усіх його (О. Корнійчука) творах соковитий, барвистий народний гумор (із науково-популярної літератури); Остапа Вишню по праву називають.. учителем і наставником цілої плеяди молодих митців іскрометного й дотепного слова (з журналу); Чорні очі його по-хлоп'ячому сміялися іскристим гарячим сміхом (О. Гончар); Ніби тріснула в повітрі ракета і розсипалася серед нічної задуманої тиші яскристим,.. радісним сміхом (С. Васильченко). — Пор. 2. барви́стий.
Значення в інших словниках
- соковитий — сокови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- соковитий — (дух) густий, сильний; (- уста) свіжий, густочервоний; (колір) яскравий; (твір) мальовничий, кольоритний; (- мову) барвистий, образний; сочистий. Словник синонімів Караванського
- соковитий — [соковитией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- соковитий — -а, -е. 1》 Який містить багато соку. || Порослий свіжою зеленою рослинністю. || перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат). Соковиті корми — рослинні корми, що містять багато соків, поживних речовин (коренеплоди, гарбузи, силос, жом і... Великий тлумачний словник сучасної мови
- соковитий — СОКОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі багато соку. Соковита трава; Соковиті гриби; Соковиті яблука; Соковите м'ясо. 2. Порослий свіжою зеленою рослинністю. Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Луки навколо були соковиті й пишні (З. Тулуб); Соковиті гаї. Словник української мови у 20 томах
- соковитий — Сокови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- соковитий — СОКОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі багато соку. В старому садку зеленіла соковита трава (Н.-Лев., II, 1956, 38); Віти гнуться під вагою соковитих яблук, груш та сизобоких слив (Хлібороб Укр., 10, 1969, 19); Гриби найкраще збирати на світанку. Словник української мови в 11 томах
- соковитий — Соковитий, -а, -е Сочный. Левиц. І. 354. Словник української мови Грінченка