сокирянка
КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Воронько); Мотика часто натрапляє на камінь і викрешує з нього іскри (С. Чорнобривець); Раз за разом гатить він дзюбаком в імлувату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); — Будемо шкребти лопатами, вирубувати на два пальці оскардами (І. Микитенко); Він рубав не кайлом простим, не одвічним обушком, а відбійним молотком (М. Упеник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сокирянка — сокиря́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- сокирянка — -и, ж., зах. Кирка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сокирянка — СОКИРЯ́НКА, и, ж., діал. Кирка. Словник української мови у 20 томах
- сокирянка — СОКИРЯ́НКА, и, ж., діал. Кирка. Словник української мови в 11 томах
- сокирянка — Сокирянка, -ки ж. Кирка. Угор. Словник української мови Грінченка