соковитий

сокови́тий

-а, -е.

1》 Який містить багато соку.

|| Порослий свіжою зеленою рослинністю.

|| перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат).

Соковиті корми — рослинні корми, що містять багато соків, поживних речовин (коренеплоди, гарбузи, силос, жом і т. ін.).

2》 перен. Яскраво-червоний (про губи, рот); свіжий.

3》 перен. Яскравий, чистого тону (про колір, забарвлення).

|| Який відзначається барвистою, яскравою гамою фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.).

|| Якому властиві яскраві барви (про пори року, місяці і т. ін.).

|| Своєрідний, характерний, яскраво виражений; колоритний.

4》 перен. Багатий, образний, влучний (про мову, вислів і т. ін.); барвистий.

5》 перен. Який звучить чітко й виразно, має м'яке, оксамитове забарвлення (про голос, звуки і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соковитий — СОКОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі багато соку. Соковита трава; Соковиті гриби; Соковиті яблука; Соковите м'ясо. 2. Порослий свіжою зеленою рослинністю. Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Луки навколо були соковиті й пишні (З. Тулуб); Соковиті гаї. Словник української мови у 20 томах
  2. соковитий — (дух) густий, сильний; (- уста) свіжий, густочервоний; (колір) яскравий; (твір) мальовничий, кольоритний; (- мову) барвистий, образний; сочистий. Словник синонімів Караванського
  3. соковитий — Соковитий, -а, -е Сочный. Левиц. І. 354. Словник української мови Грінченка
  4. соковитий — [соковитией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. соковитий — Сокови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. соковитий — сокови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  7. соковитий — СОКОВИ́ТИЙ (з великою кількістю соку), СОЧИ́СТИЙ рідше; НАЛИ́ТИЙ, НАЛИВНИ́Й, НАЛИ́ВЧАСТИЙ, НАЛИ́ВЧАТИЙ рідше (перев. про спілі фрукти, зерно). — Циганочка, — пояснював Ковалів, — покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко (М. Словник синонімів української мови
  8. соковитий — СОКОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі багато соку. В старому садку зеленіла соковита трава (Н.-Лев., II, 1956, 38); Віти гнуться під вагою соковитих яблук, груш та сизобоких слив (Хлібороб Укр., 10, 1969, 19); Гриби найкраще збирати на світанку. Словник української мови в 11 томах