соколиний
СОКОЛИ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до со́кіл¹ 1.
[Настуся (вертається заквітчана, співаючи):] “Якби мені крила, крила Соколинії, Полетіла б я за милим, За дружиною” (Т. Шевченко).
2. Власт. соколові, такий, як у сокола (див. со́кіл¹ 1).
Відвага соколина;
Сила соколина.
3. перен. Дуже пильний, проникливий (про око, очі).
Навіть соколине око Панталахи в сутіні не могло добачити засідки (І. Франко);
Він стояв, поклавши руку на ефес шаблі, високий, стрункий, і соколиними очима дивився на свій загін (О. Десняк);
// Який виражає гордість, сміливість, силу (про погляд, очі).
[Текля:] Я вас перед усіма вихваляю .. У нього, кажу, і погляд соколиний, хода молодецька (М. Кропивницький);
Проймає погляд соколиний Віків грядущих далечінь (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соколиний — соколи́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- соколиний — -а, -е. 1》 Прикм. до сокіл I 1). 2》 Власт. соколові, такий, як у сокола (див. сокіл I 1)). || перен. Дуже пильний, проникливий (про око, очі). || перен. Який виражає гордість, сміливість, силу (про погляд, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
- соколиний — Соколи́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- соколиний — СОКОЛИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́кіл¹ 1. [Настуся (вертається заквітчана, співаючи):] «Якби мені крила, крила Соколинії, Полетіла б я за милим, За дружиною» (Шевч., II, 1963, 191); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- соколиний — Соколиний, -а, -е Соколиный. Ном. № 997. Словник української мови Грінченка