соколиний

соколи́ний

-а, -е.

1》 Прикм. до сокіл I 1).

2》 Власт. соколові, такий, як у сокола (див. сокіл I 1)).

|| перен. Дуже пильний, проникливий (про око, очі).

|| перен. Який виражає гордість, сміливість, силу (про погляд, очі).

Соколине полювання — старовинний княжий вид полювання, на якому приручений сокіл забиває невеликого звіра, птаха та приносить здобич до мисливця-хазяїна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соколиний — соколи́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. соколиний — СОКОЛИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́кіл¹ 1. [Настуся (вертається заквітчана, співаючи):] “Якби мені крила, крила Соколинії, Полетіла б я за милим, За дружиною” (Т. Шевченко). 2. Власт. соколові, такий, як у сокола (див. со́кіл¹ 1). Словник української мови у 20 томах
  3. соколиний — Соколи́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. соколиний — СОКОЛИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́кіл¹ 1. [Настуся (вертається заквітчана, співаючи):] «Якби мені крила, крила Соколинії, Полетіла б я за милим, За дружиною» (Шевч., II, 1963, 191); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. соколиний — Соколиний, -а, -е Соколиный. Ном. № 997. Словник української мови Грінченка