соланін
СОЛАНІ́Н, у, ч.
Органічеа отруйна речовина, що міститься в рослинах родини пасльонових (картоплиння, паростки картоплі та ін.).
У позеленілих бульбах і ростках [картоплі] нагромаджується отруйна речовина – соланін (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соланін — солані́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- соланін — -у, ч. Отруйна речовина, що належить до органічних сполук і міститься в рослинах родини пасльонових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соланін — СОЛАНІ́Н, у, ч. Отруйна речовина, що належить до органічних сполук і зустрічається в рослинах родини пасльонових. У позеленілих бульбах і ростках [картоплі] нагромаджується отруйна речовина — соланін (Укр. страви, 1957, 181). Словник української мови в 11 томах