1. Словник української мови в 11 томах

соланін

СОЛАНІ́Н, у, ч. Отруйна речовина, що належить до органічних сполук і зустрічається в рослинах родини пасльонових.

У позеленілих бульбах і ростках [картоплі] нагромаджується отруйна речовина — соланін (Укр. страви, 1957, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соланін — солані́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. соланін — -у, ч. Отруйна речовина, що належить до органічних сполук і міститься в рослинах родини пасльонових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соланін — СОЛАНІ́Н, у, ч. Органічеа отруйна речовина, що міститься в рослинах родини пасльонових (картоплиння, паростки картоплі та ін.). У позеленілих бульбах і ростках [картоплі] нагромаджується отруйна речовина – соланін (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах