солдат

СОЛДА́Т, а, ч.

1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ.

Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Л. Укр., V, 1956, 125);

За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Панч, В дорозі, 1959, 73);

Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Гончар, III, 1959, 206);

Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя,— солдат і генерал (Рильський, II, 1960, 251);

*Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Веч. Київ, 11.I 1971, 3);

*У порівн. Прапороносці закам’яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Гончар, III, 1959, 371);

Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Стельмах, І, 1962, 414);

// Військовослужбовець взагалі.

Віддава́ти (відда́ти) в солда́ти, іст. — посилати на військову службу; брати у солдати.

Збирався [писар] Тимоху.. оддать у солдати, а самому всім орудувати (Кв.-Осн., II, 1956, 266);

Сина Йвана молодого Оддали в солдати За те, що ти не навчила Панів шанувати (Шевч.. І, 1951, 372);

Заголи́ти в солда́ти див. заго́лювати²;

Йти (піти́) в солда́ти, іст. — йти на військову службу.

«Ой, у лузі та при березі Зацвіла калина, — Не за кого піду я в солдати — За хазяйського сина» (Укр.. думи.., 1955, 283);

Моги́ла Невідо́мого солда́та — могила безвісного воїна, яку вшановують як пам’ять про всіх, що полягли в боях за Батьківщину.

Як символ великої скорботи, символ невгасимої любові і вдячної пам’яті Батьківщини про безсмертний подвиг її синів і дочок, що полягли в роки війни, горить Вічний Вогонь Слави на могилі Невідомого солдата біля Кремлівської стіни (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 21).

2. чого, перен. Відданий, дисциплінований, стійкий учасник суспільного руху, член якої-небудь організації і т. ін.

Килигей спалахнув. — Буду тим, ким і зараз є: солдатом революції буду! (Гончар, II, 1959, 112);

Українські радянські письменники — солдати миру. Прапор незламної, рідної Комуністичної партії осяває їх, пахощі рідної землі напоюють їм груди, даючи наснагу для боротьби за найвищі ідеали людства, ..за мир у всьому світі (Рильський, IX, 1962, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солдат — Вояк, вояка, див. жовнір, ратоборець, рядовий Словник чужослів Павло Штепа
  2. солдат — (той, хто має найнижче звання у війську) рядовий, боєць, стрілець, заст.: москаль, жовнір. Словник синонімів Полюги
  3. солдат — [солдат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. солдат — То не солдат, що генералом не думає бути. Добрим працівником не може бути той, хто не хоче досягти більшого. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. солдат — у. стрілець, вояк|а|, боєць, воїн, сов. як ім. рядовий, д. комбатант, ІСТ. ратник, жовнір, (царський) служака, служба; (піший) піхотинець, флк. пішаниця; (миру) П. поборник; солдатик, зб. солдатня солдатва; п! АРМІЄЦЬ. Словник синонімів Караванського
  6. солдат — див. воїн Словник синонімів Вусика
  7. солдат — -а, ч. 1》 Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. || Військовослужбовець взагалі. Віддавати в солдати іст. — посилати на військову службу; брати у солдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. солдат — Солда́т, -та; -да́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. солдат — ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КА розм., ВОЯЧИ́СЬКО фам., ВОЯЧНЯ́ збірн. розм., ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., ВОЙОВНИ́К заст., ЗБОРО́НЕЦЬ заст., РА́ТНИК заст., РАТОБО́РЕЦЬ заст., РУБА́КА розм. Словник синонімів української мови
  10. солдат — СОЛДА́Т, а, ч. 1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (П. Панч); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, – солдат і генерал (М. Словник української мови у 20 томах
  11. солдат — солда́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  12. солдат — син. демобілізований: дембель. до складання присяги: запах. що прослужив півроку на флоті: карась. що прослужив рік: годок, черпак, фазан. що прослужив від 1,5 до 2 років: дід. у перші 6 місяців строкової служби: дух, зелений, підгузник, салабон, салага, синок, удав. Словник жарґонної лексики української мови