солдатик

СОЛДА́ТИК, а, ч.

1. Зменш.-пестл. до солда́т 1.

Солдатик, порівнявшись з дівчиною, спинився (Вас., II, 1959, 41);

Раптом з казарми вискочив невеличкий солдатик і подався через двір (Добр., Ол. солдатики, 1961, 134).

2. Дитяча іграшка, яка зображає солдата.

Я, дев’ятирічний хлопчик, часто приходив сюди погратися олов’яними солдатиками (Донч., VI, 1957, 237).

3. у знач. присл. солда́тиком. Стоячи, навстоячки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солдатик — солда́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. солдатик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до солдат 1). 2》 Дитяча іграшка, яка зображає солдата. 3》 у знач. присл. солдатиком. Стоячи, навстоячки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солдатик — СОЛДА́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до солда́т 1. Солдатик, порівнявшись з дівчиною, спинився (С. Васильченко); Раптом з казарми вискочив невеличкий солдатик і подався через двір (С. Добровольський). 2. Дитяча іграшка, яка зображає солдата. Словник української мови у 20 томах