солдатик
СОЛДА́ТИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до солда́т 1.
Солдатик, порівнявшись з дівчиною, спинився (Вас., II, 1959, 41);
Раптом з казарми вискочив невеличкий солдатик і подався через двір (Добр., Ол. солдатики, 1961, 134).
2. Дитяча іграшка, яка зображає солдата.
Я, дев’ятирічний хлопчик, часто приходив сюди погратися олов’яними солдатиками (Донч., VI, 1957, 237).
3. у знач. присл. солда́тиком. Стоячи, навстоячки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солдатик — солда́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- солдатик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до солдат 1). 2》 Дитяча іграшка, яка зображає солдата. 3》 у знач. присл. солдатиком. Стоячи, навстоячки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солдатик — СОЛДА́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до солда́т 1. Солдатик, порівнявшись з дівчиною, спинився (С. Васильченко); Раптом з казарми вискочив невеличкий солдатик і подався через двір (С. Добровольський). 2. Дитяча іграшка, яка зображає солдата. Словник української мови у 20 томах