солдат

син.

демобілізований: дембель.

до складання присяги: запах.

що прослужив півроку на флоті: карась.

що прослужив рік: годок, черпак, фазан.

що прослужив від 1,5 до 2 років: дід.

у перші 6 місяців строкової служби: дух, зелений, підгузник, салабон, салага, синок, удав.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солдат — (той, хто має найнижче звання у війську) рядовий, боєць, стрілець, заст.: москаль, жовнір. Словник синонімів Полюги
  2. солдат — солда́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. солдат — у. стрілець, вояк|а|, боєць, воїн, сов. як ім. рядовий, д. комбатант, ІСТ. ратник, жовнір, (царський) служака, служба; (піший) піхотинець, флк. пішаниця; (миру) П. поборник; солдатик, зб. солдатня солдатва; п! АРМІЄЦЬ. Словник синонімів Караванського
  4. солдат — див. воїн Словник синонімів Вусика
  5. солдат — [солдат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  6. солдат — -а, ч. 1》 Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. || Військовослужбовець взагалі. Віддавати в солдати іст. — посилати на військову службу; брати у солдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. солдат — Вояк, вояка, див. жовнір, ратоборець, рядовий Словник чужослів Павло Штепа
  8. солдат — СОЛДА́Т, а, ч. 1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (П. Панч); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, – солдат і генерал (М. Словник української мови у 20 томах
  9. солдат — То не солдат, що генералом не думає бути. Добрим працівником не може бути той, хто не хоче досягти більшого. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. солдат — ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КА розм., ВОЯЧИ́СЬКО фам., ВОЯЧНЯ́ збірн. розм., ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., ВОЙОВНИ́К заст., ЗБОРО́НЕЦЬ заст., РА́ТНИК заст., РАТОБО́РЕЦЬ заст., РУБА́КА розм. Словник синонімів української мови
  11. солдат — Солда́т, -та; -да́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. солдат — СОЛДА́Т, а, ч. 1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Л. Укр., V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник... Словник української мови в 11 томах