совоукр

(-а) ч., інтел., зневажл. Українець як етнічний різновид совка [У Львові] <...> носи української майже без винятку були доволі тупою й пасивною селючнею Студенти університету<...> нагадували швидше вихованців якогось імбецильного петеу. А так звана національна інтелігенція демонструвала чудеса вірнопідданства й сервілізму, всю свою українськість сублімуючи в розгодовані фізії та вишивані сорочки Усе це разом становило найпаскуднішу зі знаних мені видозмін совка — совоукр (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me