1. Словник жарґонної лексики української мови

совок

(-вка) ч.

1. жрм; жарт.-ірон. Радянський Союз. Лілі Марлен, ти не росла у совку, / ти взагалі не знаєш, що це таке — совок <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Чи був сенс розподілу "совка" на частини? Без будь-якого сумніву (День, 17.08.2001). БСРЖ, 552; ПСУМС, 65; ЯБМ, 2, 360.

2. жрм; ірон. або зневажл. Радянська людина. Десь у глибині душі <...> ширяла думка, що він і далі грається сам із собою у "європейця", а насправді "совок" він і є. Тому "совок", бо вдає із себе те, чим не є насправді (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Колишній "совок" не зіллється із натовпом американців. Навіть через десять років його, мабуть, можна буде безпомильно виділити в натовпі (А. Кокотюха, Останній раз); То була потішна картина: радянські "совки" навіть до туалетів ходили тільки гуртом, буквально тримаючи один одного за руки. Щоб підступні агенти не застукали наодинці та не завербували до своїх розвідок (А. Дімаров, Прожити й розповісти). БСРЖ, 552; ТСРОЖ, 197.

3. жрм; жарт.-ірон. Те саме, що совдеп 1. Як це робилося при "совку" (ПіК, 1999, № 3); <...> немолоді вже і досвідчені музиканти та звукорежисери пригадують минуле, як то воно було "за совка", в часи тотальної регламентації і могутніх творчих спілок (ПіК, 2001, № 4).

4. жрм, несхвальн., зневажл. Щось пронизане радянською ідеологією У просторі "Конотопу"<...> голоси різних культур<...> відповідають сучасному світовідчуттю інформаційного суспільства А надто — в його українському варіанті, здеформованому атавізмами "совка", самвидаву та трансформованого фазою первісного накопичення капіталу (Книжник, 2001 № 20). БСРЖ, 552.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совок — сово́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. совок — -вка, ч. 1》 Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. || Пристрій, що формою нагадує таку лопатку. 2》 жарг. Радянська людина, духовно скалічена тоталітарною системою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. совок — Шпола, лопаточка Словник чужослів Павло Штепа
  4. совок — СОВО́К¹, вка́, ч. Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. Я бачив .. чиюсь руку з совком, яка брала з другого мішка борошно (О. Донченко); Набрала [Катерина] у совок проса (А. Шиян); // Пристрій, що формою нагадує таку лопатку. Словник української мови у 20 томах
  5. совок — Вка, ч. 1. Союз Радянських Соціалістичних Республік. Хто не пам'ятає добропорядних ментів доби махрового совка? (Інтернет). 2. Громадянин Радянського Союзу. Словник сучасного українського сленгу
  6. совок — КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Словник синонімів української мови
  7. совок — СОВО́К, вка́, ч. Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. Я бачив.. чиюсь руку з совком, яка брала з другого мішка борошно (Донч. Словник української мови в 11 томах