совок

СОВО́К, вка́, ч. Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою.

Я бачив.. чиюсь руку з совком, яка брала з другого мішка борошно (Донч., V, 1957, 170);

Набрала [Катерина] у совок проса (Шиян, Переможці, 1950, 36);

// Пристрій, що формою нагадує таку лопатку.

Попереду, закриваючи крутий лоб танка, приховуючи його широкі лапи-гусениці, вилискував величезний сталевий різак, якийсь дивовижно гострий совок, навіки приклепаний до танка (Загреб., Європа. Захід, 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

совок — сово́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
совок — -вка, ч. 1》 Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. || Пристрій, що формою нагадує таку лопатку. 2》 жарг. Радянська людина, духовно скалічена тоталітарною системою. Великий тлумачний словник сучасної мови
совок — Шпола, лопаточка Словник чужослів Павло Штепа
совок — СОВО́К¹, вка́, ч. Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. Я бачив .. чиюсь руку з совком, яка брала з другого мішка борошно (О. Донченко); Набрала [Катерина] у совок проса (А. Шиян); // Пристрій, що формою нагадує таку лопатку. Словник української мови у 20 томах
совок — Вка, ч. 1. Союз Радянських Соціалістичних Республік. Хто не пам'ятає добропорядних ментів доби махрового совка? (Інтернет). 2. Громадянин Радянського Союзу. Словник сучасного українського сленгу
совок — (-вка) ч. 1. жрм; жарт.-ірон. Радянський Союз. Лілі Марлен, ти не росла у совку, / ти взагалі не знаєш, що це таке — совок <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Чи був сенс розподілу "совка" на частини? Без будь-якого сумніву (День, 17.08. Словник жарґонної лексики української мови
совок — КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Словник синонімів української мови