совок

Вка, ч.

1. Союз Радянських Соціалістичних Республік. Хто не пам'ятає добропорядних ментів доби махрового совка? (Інтернет).

2. Громадянин Радянського Союзу. До смішного нагадує похваляння колишніх «виїзних» совків перед заздро пригніченою аудиторією свідомих того, що самим їм повік-віку «туди» не вирватись (О. Забужко).

3. Часи СРСР. Лілі Марлен, ти не росла у совку, ти взагалі не знаєш, що це таке — совок (С. Жадан).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совок — сово́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. совок — -вка, ч. 1》 Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. || Пристрій, що формою нагадує таку лопатку. 2》 жарг. Радянська людина, духовно скалічена тоталітарною системою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. совок — Шпола, лопаточка Словник чужослів Павло Штепа
  4. совок — СОВО́К¹, вка́, ч. Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. Я бачив .. чиюсь руку з совком, яка брала з другого мішка борошно (О. Донченко); Набрала [Катерина] у совок проса (А. Шиян); // Пристрій, що формою нагадує таку лопатку. Словник української мови у 20 томах
  5. совок — (-вка) ч. 1. жрм; жарт.-ірон. Радянський Союз. Лілі Марлен, ти не росла у совку, / ти взагалі не знаєш, що це таке — совок <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Чи був сенс розподілу "совка" на частини? Без будь-якого сумніву (День, 17.08. Словник жарґонної лексики української мови
  6. совок — КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Словник синонімів української мови
  7. совок — СОВО́К, вка́, ч. Лопатка з загнутими догори бічними краями і перев. короткою ручкою. Я бачив.. чиюсь руку з совком, яка брала з другого мішка борошно (Донч. Словник української мови в 11 томах