солдатський

СОЛДА́ТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до солда́т 1.

Вся солдатська маса підвелася раптом, як одна людина (О. Довженко);

Хороша річ нічний привал і добре діло солдатський спочинок (С. Журахович);

Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв (П. Загребельний);

Солдатська муштра;

// Признач. для солдата, для солдатів.

Солдатська похідна кухня;

// Признач. солдатові для носіння (про одяг, взуття і т. ін.).

Уляна стояла сама в скромній хатині тітки Антоніни й скидала з себе звичайний свій солдатський одяг (О. Довженко);

Люди в солдатських сірих шинелях посилали з окопів поклони всім рідним і знайомим (О. Донченко);

Десь ходив [Юхименко] і знову повертався: скрадливо рипіли його чоботи солдатські (Я. Качура);

// Який належить солдатові.

Затирликала [заграла] солдатська окопна гармошка (О. Довженко);

Солдатські документи;

// Власт. солдатові, такий, як у солдата.

Солдатська виправка;

// Який складається із солдатів.

Крім дворянської кінноти і стрільців, були створені полки нового військового строю – солдатські (піхотні), рейта́рські (кінні) і драгу́нські (мішаної служби) (з навч. літ.);

// Який виник у середовищі солдатів.

– Ти ж чув, Самієв, солдатське прислів'я: де прапор пронесено, там уже ми в землю вросли (О. Гончар).