солдатський

СОЛДА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до солдат 1.

Корній лежав і думав: «От як то воно пішло з моїм життям! Зріс по волі, а тепер прийдеться скуштувати солдатської муштри!» (Л. Укр., III, 1952, 565);

Сьогоднішнє, давнє, майбутнє В піснях героїчних дзвенять, — На варті — несхитна, могутня Безсмертна солдатська рідня! (Гірник, Стартують.., 1963, 63);

Вся солдатська маса підвелася раптом, як одна людина (Довж., І, 1958, 47);

Хороша річ нічний привал і добре діло солдатський спочинок (Жур., Вечір.., 1958, 276);

Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв (Загреб., Європа. Захід, 1961, 69);

// Признач. для солдата, для солдатів.

На майданчик в’їхало чотири військові автомашини із солдатськими похідними кухнями (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 144);

// Признач. для носіння солдатові (про одяг, взуття і т. ін.).

Уляна стояла сама в скромній хатині тітки Антоніни й скидала з себе звичайний свій солдатський одяг (Довж., І, 1958, 329);

Люди в солдатських сірих шинелях посилали з окопів поклони всім рідним і знайомим (Донч., III, 1956, 115);

Десь ходив [Юхименко] і знову повертався: скрадливо рипіли його чоботи солдатські (Кач., II, 1958, 347);

// Який належить солдатові.

Хорват тим часом показував Козакову свої солдатські документи (Гончар, III, 1959, 109);

Затирликала [заграла] солдатська окопна гармошка (Довж., Зач. Десна, 1957, 11);

// Власт. солдатові, такий, як у солдата.

Солдатська виправка;

// Який складається із солдатів.

Крім дворянської кінноти і стрільців, були створені полки нового військового строю — солдатські (піхотні), рейта́рські (кінні) і драгу́нські (мішаної служби) (Іст. СРСР, І, 1957, 155);

// Який виник у середовищі солдатів.

— Ти ж чув, Самієв, солдатське прислів’я: де прапор пронесено, там уже ми в землю вросли (Гончар, III, 1959, 348).

Солда́тське сукно́ — сіре грубе сукно для шинелей.

Вікна були щільно затулені важкими портьєрами з солдатського сукна (Тулуб, В степу.., 1964, 187);

Солда́тські ді́ти — у Росії XVIII ст. — діти селян, міщан і т. ін., які виховувалися в полкових школах і завдяки цьому одержували право служити нарівні з дворянами.

— Це, сину, після кріпаччини.. багато з наших селян — миколаївські солдати, челядь панська, солдатські діти не одержали аніякої землі. Отак, у чому був чоловік, у тому й вийшов на волю (Стельмах, І, 1962, 300).