солдатчина
СОЛДА́ТЧИНА, и, ж., розм.
Важка солдатська служба.
Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косорал (Л. Костенко);
Двадцятип'ятирічна солдатчина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солдатчина — солда́тчина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- солдатчина — -и, ж., заст., розм. Солдатська служба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солдатчина — Солда́тчина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- солдатчина — СОЛДА́ТЧИНА, и, ж., заст., розм. Солдатська служба. Шевченкові здавалося, що він живе тут вже кілька тижнів, а насправді кінчався тільки перший тиждень його солдатчини (Тулуб, В степу.., 1964, 110); Іван вирішує йти в солдати замість свого друга Семена. Словник української мови в 11 томах