солдатчина

СОЛДА́ТЧИНА, и, ж., розм.

Важка солдатська служба.

Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косорал (Л. Костенко);

Двадцятип'ятирічна солдатчина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солдатчина — солда́тчина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. солдатчина — -и, ж., заст., розм. Солдатська служба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солдатчина — Солда́тчина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. солдатчина — СОЛДА́ТЧИНА, и, ж., заст., розм. Солдатська служба. Шевченкові здавалося, що він живе тут вже кілька тижнів, а насправді кінчався тільки перший тиждень його солдатчини (Тулуб, В степу.., 1964, 110); Іван вирішує йти в солдати замість свого друга Семена. Словник української мови в 11 томах