солов'їха
СОЛОВ'Ї́ХА, и, ж., розм.
Самка солов'я.
Ой там на горі .. соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов'їху прикликав (з народної пісні);
Неподалік обізвався соловей, кличучи до себе солов'їху (М. Стельмах);
Була пора, коли солов'їхи вже повиводили малят і солов'ї перестали розважати своїх подруг співом (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солов'їха — солов'ї́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- солов'їха — -и, ж., розм. Самка солов'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солов'їха — Солов'їха, -хи ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935. Словник української мови Грінченка