солов'їха

СОЛОВ'Ї́ХА, и, ж., розм.

Самка солов'я.

Ой там на горі .. соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов'їху прикликав (з народної пісні);

Неподалік обізвався соловей, кличучи до себе солов'їху (М. Стельмах);

Була пора, коли солов'їхи вже повиводили малят і солов'ї перестали розважати своїх подруг співом (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солов'їха — солов'ї́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. солов'їха — -и, ж., розм. Самка солов'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солов'їха — Солов'їха, -хи ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935. Словник української мови Грінченка