солонцюватий
СОЛОНЦЮВА́ТИЙ, а, е.
Який містить у собі значну кількість солей натрію (про ґрунт).
Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти (З. Тулуб);
Солонцюваті землі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солонцюватий — солонцюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- солонцюватий — -а, -е. Який містить значну кількість солей натрію (про ґрунт). Великий тлумачний словник сучасної мови
- солонцюватий — СОЛОНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі значну кількість солей натрію (про грунт). Солонцюваті грунти поділяються на солончаки і солонці (Колг. енц., І, 1956, 570); Матроси знов узялися за лопати. Словник української мови в 11 томах
- солонцюватий — Солонцюватий, -а, -е Солончаковый. Херс. Словник української мови Грінченка