1. Словник української мови в 11 томах

солонцюватий

СОЛОНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі значну кількість солей натрію (про грунт).

Солонцюваті грунти поділяються на солончаки і солонці (Колг. енц., І, 1956, 570);

Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти (Тулуб, В степу.., 1964, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солонцюватий — солонцюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солонцюватий — -а, -е. Який містить значну кількість солей натрію (про ґрунт). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солонцюватий — СОЛОНЦЮВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі значну кількість солей натрію (про ґрунт). Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти (З. Тулуб); Солонцюваті землі. Словник української мови у 20 томах
  4. солонцюватий — Солонцюватий, -а, -е Солончаковый. Херс. Словник української мови Грінченка