соліпсизм

СОЛІПСИ́ЗМ, у, ч., філос.

Форма суб'єктивного ідеалістичного що визначає безсумнівною реальністю тільки суб'єкт, індивідуальну свідомість, у якій існує об'єктивний світ.

Ці міркування привели його [Л. Вітгенштайна] до цікавого трактування соліпсизму. Логіка каже він, заповнює світ. Тому межі світу є також межами логіки (Є. Попович, пер. з тв. Б. Рассела).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соліпсизм — соліпси́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. соліпсизм — -у, ч. 1》 Суб'єктивно-ідеалістична філософська теорія, за якою існує тільки людина і її свідомість, а об'єктивна дійсність існує лише в свідомості індивіда. 2》 Крайній егоїзм, егоцентризм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соліпсизм — соліпси́зм (від лат. solus – єдиний та ipse – сам) крайня форма суб’єктивного ідеалізму, за якою об’єктивна дійсність – продукт свідомості індивіда. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. соліпсизм — Філософський погляд, згідно з яким існує тільки суб'єкт пізнання (я), а вся дійсність є комплексом його вражень. Універсальний словник-енциклопедія
  5. соліпсизм — СОЛІПСИ́ЗМ, у, ч. Суб’єктивно-ідеалістична філософська теорія, за якою існує тільки людина і її свідомість, а об’єктивна дійсність існує лише в свідомості індивіда. Словник української мови в 11 томах