1. Словник української мови у 20 томах

сонливиці

СОНЛИ́ВИЦІ, виць, мн., нар.-поет.

Стан, коли весь час хочеться спати.

На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки (П. Чубинський);

– Чи є у вас крикливиці? .. – Ні, нема.., а є сонливиці та дрімливиці (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонливиці — сонли́виці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. сонливиці — див. лінощі; сон Словник синонімів Вусика
  3. сонливиці — -виць, мн., нар.-поет. Стан, коли постійно хочеться спати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сонливиці — Сонли́виці, -виць, -вицям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сонливиці — СОНЛИ́ВИЦІ, виць, мн., нар.-поет. Стан, коли весь час хочеться спати. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки (Чуб., І, 1872, 112); — Чи є у вас крикливиці?.. — Ні, нема.., а є сонливиці та дрімливиці (Мирний, V, 1955, 347). Словник української мови в 11 томах
  6. сонливиці — Сонливиці, -ць ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112. Словник української мови Грінченка