сонливий
СОНЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який любить багато спати, хоче багато спати; сонний.
Хто лінивий, той і сонливий (прислів'я);
Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Григорій Тютюнник);
* Образно. Конем скрадався парубок, обминаючи людні місця, чвалуючи .. манівцями, по сонливих степах та дрімливих лісах (О. Ільченко);
// Власт. людині яка хоче спати.
Сонливі очі;
Сонливий стан.
2. Який викликає, навіває сон.
Чути музику, що помалу стихає і переходить у тихий, одноманітний, сонливий шум старого лісу (С. Васильченко);
Сонлива тиша.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонливий — (який ходячи ніби спить) дрімотливий, дрімотний. Словник синонімів Полюги
- сонливий — сонли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- сонливий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- сонливий — -а, -е. 1》 Який любить багато спати, схильний до сну. || Який хоче спати, охоплений сном; сонний. || Власт. тому або який буває в того, хто хоче спати. 2》 Який викликає, навіває сон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонливий — див. сонний Словник чужослів Павло Штепа
- сонливий — Сонливого не розбудеш, лінивого не пошлеш. Про лінивих, з якими тяжко щось зробити. Приповідки або українсько-народня філософія
- сонливий — СОНЛИ́ВИЙ (схильний до сну, який любить поспати, подрімати), ДРІМОТЛИ́ВИЙ, ДРІМО́ТНИЙ, ДРІМЛИ́ВИЙ фольк. Аж свекруха йде, Як змія гуде: "Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!" (пісня); Старі дрімотливі ворони (В. Словник синонімів української мови
- сонливий — СОНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить багато спати, схильний до сну. Хто лінивий, той і сонливий (Укр.. присл.., 1955, 201); Схопився Тугокопилий,. та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати?... Словник української мови в 11 томах
- сонливий — Сонливий, -а, -е Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398. Словник української мови Грінченка