сонечко
СО́НЕЧКО, а, с.
1. Пестл. до со́нце 1–4.
Спускалося сонечко за зелену гору (М. Костомаров);
Сонечко злизало сніг по горбикам [горбиках], стало тепленько (Г. Квітка-Основ'яненко);
Сонечко сходь;
Сонечко грає;
– Зійшло колись і для мене сонечко, та заздрісно стало другим – і заступили... (М. Коцюбинський);
Теперішнє .. таке непривітне, таке темне, безрадісне! .. Там тілько, у туманному просторі грядущого горить-сяє ясне сонечко правди! (Панас Мирний);
* У порівн. Бувало, вигляне [Катруся] із хижі Як тая квіточка з роси Як теє сонечко з-за хмари (Т. Шевченко).
2. звичайно зі сл. моє́. Уживається як ласкаве звертання до дорогої, милої людини.
Жду твоєї одповіді, моє ти сонечко ясне, мов любиме дитяточко (М. Коцюбинський);
[Голос Маргаритки:] Васильку, де ти, сонечко моє?.. (Є. Кротевич).
3. Невеликий жучок круглої або подовженої форми, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення.
– Бач, комашина! – відказав [Івась] .. – То сонечко! – угадав Грицько (Панас Мирний);
Крапчасте сонечко повзло по бур'янині, кволе, передосіннє. Пріся обережно взяла його на долоню (О. Гончар);
З мисливців на попелиць згадаємо .. невеличкого жучка, що називається сонечком (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- сонечко — со́нечко 1 іменник середнього роду пестл. до 'сонце' со́нечко 2 іменник середнього роду, істота у звертанні до дорогої людини со́нечко 3 іменник середнього роду, істота жучок, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення Орфографічний словник української мови
- сонечко — див. дитина; дівчина; сонце Словник синонімів Вусика
- сонечко — [сонеичко] -чка, м. (на) -чку, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- сонечко — -а, с. 1》 Пестл. до сонце 1-4). || Уживається як ласкаве звертання до дорогої, милої людини. 2》 Невеликий жучок круглої або подовженої форми, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонечко — А, ч. і ж., знев. Неприємна людина. А покличте до мене це сонечко: зараз я розповім йому, що до чого. Словник сучасного українського сленгу
- сонечко — Ряд хижих жуків; бл. 3,5 тис. видів; живляться попелицями, приносячи користь; сонечко семицяткове. Універсальний словник-енциклопедія
- сонечко — Со́нечко, -ка, -ку, -ку! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сонечко — СО́НЕЧКО, а, с. 1. Пестл. до со́нце 1-4. Спускалося сонечко за зелену гору (Кост., І, 1967, 39); Сонечко злизало сніг по горбикам [горбиках], стало тепленько (Кв.-Осн., II, 1956, 310); Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило (Тич. Словник української мови в 11 томах
- сонечко — Со́нечко, -ка с. 1) ум. отъ сонце. 2) насѣк. Божья коровка. Словник української мови Грінченка