1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сонечко

со́нечко

-а, с.

1》 Пестл. до сонце 1-4).

|| Уживається як ласкаве звертання до дорогої, милої людини.

2》 Невеликий жучок круглої або подовженої форми, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонечко — со́нечко 1 іменник середнього роду пестл. до 'сонце' со́нечко 2 іменник середнього роду, істота у звертанні до дорогої людини со́нечко 3 іменник середнього роду, істота жучок, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення Орфографічний словник української мови
  2. сонечко — див. дитина; дівчина; сонце Словник синонімів Вусика
  3. сонечко — [сонеичко] -чка, м. (на) -чку, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  4. сонечко — СО́НЕЧКО, а, с. 1. Пестл. до со́нце 1–4. Спускалося сонечко за зелену гору (М. Костомаров); Сонечко злизало сніг по горбикам [горбиках], стало тепленько (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. сонечко — А, ч. і ж., знев. Неприємна людина. А покличте до мене це сонечко: зараз я розповім йому, що до чого. Словник сучасного українського сленгу
  6. сонечко — Ряд хижих жуків; бл. 3,5 тис. видів; живляться попелицями, приносячи користь; сонечко семицяткове. Універсальний словник-енциклопедія
  7. сонечко — Со́нечко, -ка, -ку, -ку! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сонечко — СО́НЕЧКО, а, с. 1. Пестл. до со́нце 1-4. Спускалося сонечко за зелену гору (Кост., І, 1967, 39); Сонечко злизало сніг по горбикам [горбиках], стало тепленько (Кв.-Осн., II, 1956, 310); Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило (Тич. Словник української мови в 11 томах
  9. сонечко — Со́нечко, -ка с. 1) ум. отъ сонце. 2) насѣк. Божья коровка. Словник української мови Грінченка