сонетяр
сонетя́р
-а, ч., заст.
Поет, який пише сонети.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонетяр — сонетя́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови