1. Словник української мови в 11 томах

сонливий

СОНЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який любить багато спати, схильний до сну.

Хто лінивий, той і сонливий (Укр.. присл.., 1955, 201);

Схопився Тугокопилий,. та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (Ковінька, Кутя.., 1960, 115);

// Який хоче спати, охоплений сном; сонний.

Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Тют., Вир, 1964, 132);

*Образно. Конем скрадався парубок, обминаючи людні місця, чвалуючи.. манівцями, по сонливих степах та дрімливих лісах (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 319);

// Власт. тому або який буває в того, хто хоче спати.

Спершись щокою на кулак, Таубенфельд сонливими, скаламученими очима дивився у вікно (Ю. Бе-дзик, Полки.., 1959, 169).

2. Який викликає, навіває сон.

Чути музику, що помалу стихає і переходить у тихий, одноманітний, сонливий шум старого лісу (Вас., III, 1960, 244);

На хуторі П’ятигори стояла сонлива тиша. В розпеченому повітрі дзвеніли тільки комахи, та на ставку часом скидалась риба (Панч, Гомон. Україна, 1954, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонливий — (який ходячи ніби спить) дрімотливий, дрімотний. Словник синонімів Полюги
  2. сонливий — сонли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сонливий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  4. сонливий — -а, -е. 1》 Який любить багато спати, схильний до сну. || Який хоче спати, охоплений сном; сонний. || Власт. тому або який буває в того, хто хоче спати. 2》 Який викликає, навіває сон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сонливий — див. сонний Словник чужослів Павло Штепа
  6. сонливий — СОНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить багато спати, хоче багато спати; сонний. Хто лінивий, той і сонливий (прислів'я); Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. сонливий — Сонливого не розбудеш, лінивого не пошлеш. Про лінивих, з якими тяжко щось зробити. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. сонливий — СОНЛИ́ВИЙ (схильний до сну, який любить поспати, подрімати), ДРІМОТЛИ́ВИЙ, ДРІМО́ТНИЙ, ДРІМЛИ́ВИЙ фольк. Аж свекруха йде, Як змія гуде: "Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!" (пісня); Старі дрімотливі ворони (В. Словник синонімів української мови
  9. сонливий — Сонливий, -а, -е Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398. Словник української мови Грінченка