1. Приповідки або українсько-народня філософія

сонливий

Сонливого не розбудеш, лінивого не пошлеш.

Про лінивих, з якими тяжко щось зробити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонливий — (який ходячи ніби спить) дрімотливий, дрімотний. Словник синонімів Полюги
  2. сонливий — сонли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сонливий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  4. сонливий — -а, -е. 1》 Який любить багато спати, схильний до сну. || Який хоче спати, охоплений сном; сонний. || Власт. тому або який буває в того, хто хоче спати. 2》 Який викликає, навіває сон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сонливий — див. сонний Словник чужослів Павло Штепа
  6. сонливий — СОНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить багато спати, хоче багато спати; сонний. Хто лінивий, той і сонливий (прислів'я); Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. сонливий — СОНЛИ́ВИЙ (схильний до сну, який любить поспати, подрімати), ДРІМОТЛИ́ВИЙ, ДРІМО́ТНИЙ, ДРІМЛИ́ВИЙ фольк. Аж свекруха йде, Як змія гуде: "Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!" (пісня); Старі дрімотливі ворони (В. Словник синонімів української мови
  8. сонливий — СОНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить багато спати, схильний до сну. Хто лінивий, той і сонливий (Укр.. присл.., 1955, 201); Схопився Тугокопилий,. та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати?... Словник української мови в 11 томах
  9. сонливий — Сонливий, -а, -е Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398. Словник української мови Грінченка