сонорика
СОНО́РИКА, и, ж.
Один з видів техніки музичної композиції, специфіка якої полягає у висуненні на перший план забарвлення звучання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонорика — -и, ж. Вид сучасної техніки музичної композиції; використовує як власне сонорні засоби – музичні шуми, звучання без певної висоти, так і засоби інших видів композиторської техніки. Великий тлумачний словник сучасної мови