сонцевий
СОНЦЕ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що со́нячний 1.
Сонце привітно посміхалося смаглим обличчям, що повитиналися з товарових вагонів ешелону, грало весело на їхній екзотичній яскравій уніформі, ніби раділо з несподіваної зустрічі тут, на вогкій холодній землі північної країни, з синами його, сонцевого краю (Д. Бузько).
◇ (1) Тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю (д) див. пошука́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонцевий — со́нце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- сонцевий — -а, -е. Те саме, що сонячний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонцевий — СО́НЦЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сонячний 1. Кожному [партизанові] того дня згадувалася вітчизна, і уявлялася вона вся в сонцевім вогні, з голубими шовками небес, гаптована смарагдами трав (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 280)... Словник української мови в 11 томах