сопух
СОПУ́Х, а́, ч., діал.
Сморід.
Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Л. Мартович);
Важкий сопух (П. Колесник);
Несе сопухом від когось, чогось;
* Образно. В устах Соломона щойно сказана фраза про “Божу кару” звучала страшно, як брудне, дивовижне блюзнірство, вдаряючи сопухом цинізму й фальші в ніс (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопух — Сопу́х: Со́пух: — випари, сморід; удушливий запах нафтового газу [2,XIII] — задуха, отруйне повітря (газ) [III] — задушливий сморід [II] — запах, сморід [51,52] — смердючі випари, газ [21] — сморід важке, задушливе повітря в копальні [V] — сморід... Словник з творів Івана Франка
- сопух — сопу́х іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- сопух — див. СМОРІД. Словник синонімів Караванського
- сопух — -а, ч., діал. Сморід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопух — сопух сморід; задушливе повітря (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сопух — СМО́РІД (неприємний запах), СМЕРДО́ТА підсил. розм., СМРАД заст., СОПУ́Х (СОПУ́ХА) розм. Далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гниючого малясу (І. Словник синонімів української мови
- сопух — СОПУ́Х, а́, ч., діал. Сморід. Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Март., Тв., 1954, 313); На нього дихнула моторошна глибінь ями важким солодкуватим сопухом (Кол., Терен.., 1959, 59). Словник української мови в 11 томах
- сопух — Сопух, -ха м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у. Словник української мови Грінченка