сопух

СМО́РІД (неприємний запах), СМЕРДО́ТА підсил. розм., СМРАД заст., СОПУ́Х (СОПУ́ХА) розм. Далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гниючого малясу (І. Нечуй-Левицький); Отак в душі згасає жизні промінь; Димить на дні один докірний спомин.. Як ґніт отой, смердоту ллючи, тліє (П. Грабовський); Смрад, чад і дим кругом носились (І. Котляревський); Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного, що входив до хати (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопух — Сопу́х: Со́пух: — випари, сморід; удушливий запах нафтового газу [2,XIII] — задуха, отруйне повітря (газ) [III] — задушливий сморід [II] — запах, сморід [51,52] — смердючі випари, газ [21] — сморід важке, задушливе повітря в копальні [V] — сморід... Словник з творів Івана Франка
  2. сопух — сопу́х іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. сопух — див. СМОРІД. Словник синонімів Караванського
  4. сопух — -а, ч., діал. Сморід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сопух — СОПУ́Х, а́, ч., діал. Сморід. Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Л. Мартович); Важкий сопух (П. Колесник); Несе сопухом від когось, чогось; * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. сопух — сопух сморід; задушливе повітря (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. сопух — СОПУ́Х, а́, ч., діал. Сморід. Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Март., Тв., 1954, 313); На нього дихнула моторошна глибінь ями важким солодкуватим сопухом (Кол., Терен.., 1959, 59). Словник української мови в 11 томах
  8. сопух — Сопух, -ха м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у. Словник української мови Грінченка