1. Словник української мови у 20 томах

сорок

СО́РОК¹, а́, числ. кільк.

Назва числа 40 і його цифрового позначення;

// Кількість із 40 одиниць.

Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Леся Українка);

Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (О. Довженко).

СО́РОК², а, ч.

Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам;

// Набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок.

Позаду за великим послом посольські служилі люди у чорних каптанах несли сто сорок сороків соболів (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сорок — со́рок 1 числівник кількісний число со́рок 2 іменник чоловічого роду давньоруська одиниця лічби Орфографічний словник української мови
  2. сорок — I -а, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення. || Кількість із 40 одиниць. II -а, ч. Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам. || Набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сорок — Со́рок, р. і д. сорока́, сорокома́ і сорокма́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сорок — СО́РОК¹, а́, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення; // Кількість із 40 одиниць. Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. сорок — Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у. Словник української мови Грінченка