1. Словник української мови у 20 томах

сором'язливий

СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, а, е.

Те саме, що соромли́вий.

Маруся дівка страх плоха, Зовсім мов панна, хоч за книжки, Сором'язлива вже така... (Є. Гребінка);

Не спалося Андрію тої ночі .. Мов живі дивилися з імли Ганнусині сором'язливі очі (О. Підсуха);

Читач ласкаво усміхається на це сором'язливе перше почуття (з газ.);

* Образно. В траві синіли фіалки, дикий гіацинт і сором'язливі білі зірочки суниці (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сором'язливий — (має перебільшене почуття сорому) соромливий, конфузливий. Словник синонімів Полюги
  2. сором'язливий — сором'язли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сором'язливий — див. слабодухий; соромливий Словник синонімів Вусика
  4. сором'язливий — -а, -е. Те саме, що соромливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сором'язливий — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Словник синонімів української мови