1. Словник української мови у 20 томах

сосновий

СОСНО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до со́сна́.

Зелень соснових гілок виглядала з-під снігу так свіжо, що мимохіть кидалась у вічі (М. Коцюбинський);

Тихо наді мною Сосновий бір шумить (І. Муратов);

Зовсім близько чорніла смуга соснової посадки (А. Головко);

За березами озерце лісове, глухе й чорне, соснова глиця падала в нього тисячу років (Ю. Яновський);

// Зробл. з сосни.

Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (І. Котляревський);

Тимко увійшов у сосновий дощаний будиночок (Григорій Тютюнник);

* Образно. Сосновий світ здивовано вивчаю (Л. Костенко).

2. у знач. ім. сосно́ві, вих, мн. Родина хвойних рослин, до якої належать сосна, ялина, піхта і т. ін.

Немає на планеті рослини, яка могла б дорівнятися до представників родини соснових, як по нагромадженій біомасі, так і по освоєній території (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сосновий — Сосно́вий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. сосновий — [сосновией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. сосновий — -а, -е. Прикм. до сосна. || Зробл. з сосни. Соснова совка — метелик родини совок; шкідник сосни, в Євразії та Півн. Америці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сосновий — сосновий: ◊ сосновий клин → клин Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. сосновий — СОСНО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до сосна́. Зелень соснових гілок виглядала з-під снігу так свіжо, що мимохіть кидалась у вічі (Коцюб., II, 1955, 439); Тихо наді мною Сосновий бір шумить (Мур., Ідуть.. Словник української мови в 11 томах
  6. сосновий — Сосно́вий, -а, -е Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко. Мет. 27. Словник української мови Грінченка