сочевиця
СОЧЕВИ́ЦЯ, і, ж.
1. Однорічна трав'яниста рослина родини бобових.
Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, .. Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (М. Стельмах);
Підвищення врожайності сочевиці;
Сочевиця польова;
Поле сочевиці.
2. збірн. Зерна цієї рослини, що використовуються для харчування.
У літописах згадується про горох і сочевицю, як про продукти, що широко використовувались для харчування населення Київської Русі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сочевиця — сочеви́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сочевиця — (одна зернина) сочка; (збільшувальне скло) П. лінза. Словник синонімів Караванського
- сочевиця — -і, ж. 1》 Однорічна трав'яниста рослина родини бобових. 2》 збірн. Зерна цієї рослини, що використовуються для харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сочевиця — Сочеви́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сочевиця — СОЧЕВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Однорічна трав’яниста рослина родини бобових. Розширення посівів і підвищення врожайності таких багатих на білки культур, як багаторічні бобові трави, люпин, горох, соя, вика, сочевиця та інші, .. Словник української мови в 11 томах