сочевиця

СОЧЕВИ́ЦЯ, і, ж.

1. Однорічна трав’яниста рослина родини бобових.

Розширення посівів і підвищення врожайності таких багатих на білки культур, як багаторічні бобові трави, люпин, горох, соя, вика, сочевиця та інші, .. є невідкладним завданням колгоспів і радгоспів (Наука.., 1, 1958, 26);

Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, .. Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (Стельмах, Колосок.., 1959, 17).

2. збірн. Зерна цієї рослини, що використовуються для харчування.

У літописах згадується про горох і сочевицю, як про продукти, що широко використовувались для харчування населення Київської Русі (Укр. страви, 1957, 232).

Прода́тися за ми́ску сочеви́ці — погодитися робити що-небудь за дрібну вигоду, користь.

Він бачить перед собою інші, вищі цілі життя.. Він не продасться в неволю за миску сочевиці! (Фр., III, 1950, 455).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сочевиця — сочеви́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сочевиця — (одна зернина) сочка; (збільшувальне скло) П. лінза. Словник синонімів Караванського
  3. сочевиця — -і, ж. 1》 Однорічна трав'яниста рослина родини бобових. 2》 збірн. Зерна цієї рослини, що використовуються для харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сочевиця — СОЧЕВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, .. Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (М. Стельмах); Підвищення врожайності сочевиці; Сочевиця польова; Поле сочевиці. 2. збірн. Словник української мови у 20 томах
  5. сочевиця — Сочеви́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)