спадково

СПАДКО́ВО.

Присл. до спадко́вий 1.

Найбільше ж Шевченкова поезія історично спадково, але геніально продовжувала стародавнє, багатовікове українське письменство, що розвилося незалежно од російського (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадково — спадко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спадково — Присл. до спадковий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спадково — СПАДКО́ВО. Присл. до спадко́вий 1. Мічурінське вчення.. виходить з того, що нові властивості рослин і тварин, набуті ними під впливом умов життя, можуть передаватися спадково (Наука.., 8, 1956, 31). Словник української мови в 11 томах