спадково
СПАДКО́ВО.
Присл. до спадко́вий 1.
Найбільше ж Шевченкова поезія історично спадково, але геніально продовжувала стародавнє, багатовікове українське письменство, що розвилося незалежно од російського (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спадково — спадко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- спадково — Присл. до спадковий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадково — СПАДКО́ВО. Присл. до спадко́вий 1. Мічурінське вчення.. виходить з того, що нові властивості рослин і тварин, набуті ними під впливом умов життя, можуть передаватися спадково (Наука.., 8, 1956, 31). Словник української мови в 11 томах