спаковувати
СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи.
У друкарні порався наймит Ярема. Він закінчував друком невеличкий тираж газети і старанно спаковував його в “порції”, щоб ще зрання рознести (Г. Епік);
О дванадцятій годині Юрій Олександрович побував з нареченою в загсі, потім навідався ще до лабораторії і, підживившись дієтичним обідом, узявся впорядкувати свої особисті справи. Це було – скласти папери та спакувати книжки до переїзду на нове помешкання (В. Підмогильний);
// Укладати, збирати свої речі в чемодан, валізу і т. ін., готуючись у дорогу.
Шевченко швидко підвівся, одягнувся, поснідав, одержав сухий пайок, спакував .. свої речі (З. Тулуб);
Взувся [дятел] в чорні черевики, Спакував у торбу ліки, Взяв ціпка і окуляри Та й з зайчихою у парі Йде скоріш до зайця в хату: Треба ж зайця рятувати (М. Стельмах);
Тимофій спакував у мішки нехитрі хатні пожитки (Ю. Мушкетик);
Тітка забігала-закрутилася по маленькій кухні, як квочка. Розбила блюдце, розлила олію і спакувала нам, нарешті, два “бутербродики”, що важили, мабуть, кілограма з півтора (В. Нестайко);
// кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу.
Старий садівник Яків сказав їй, що пана Нестора нині .. спакували, сквитували, посадили на бричку і відвезли (І. Франко).
(1) Спако́вувати / спакува́ти чемода́н (чемода́ни, валі́зу, валі́зи і т. ін.) – складати речі в чемодан, валізу і т. ін. для транспортування, зберігання тощо.
Наспіх спакувала [Ярослава] чемодани й здала покоївці номер (Л. Дмитерко);
Варвара притьмом спакувала свої валізи, наче загорілася хата (із журн.).
Значення в інших словниках
- спаковувати — спако́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спаковувати — -ую, -уєш, недок., спакувати, -ую, -уєш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. || що. Укладати, збирати свої речі у валізу і т. ін., готуючись у дорогу. || кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу. Спаковувати валізу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спаковувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Словник синонімів української мови
- спаковувати — СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев’язуючи. У друкарні порався наймит Ярема. Словник української мови в 11 томах