1. Словник української мови в 11 томах

спаковувати

СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев’язуючи.

У друкарні порався наймит Ярема. Він закінчував друком невеличкий тираж газети і старанно спаковував його в «порції», щоб ще зрання рознести (Епік, Тв., 1958,163);

// що. Укладати, збирати свої речі в чемодан, валізу і т. ін., готуючись у дорогу.

Шевченко швидко підвівся, одягнувся, поснідав, одержав сухий пайок, спакував.. свої речі (Тулуб, В степу.., 1964, 85);

Взувся [дятел] в чорні черевики, Спакував у торбу ліки, Взяв ціпка і окуляри Та й з зайчихою у парі Йде скоріш до зайця в хату: Треба ж зайця рятувати (Стельмах, V, 1963, 368);

// кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу.

Старий садівник Яків сказав їй, що пана Нестора нині.. спакували, сквитували, посадили на бричку і відвезли (Фр., VII, 1951, 11).

Спако́вувати (спакува́ти) чемода́н (чемода́ни, валі́зу, валі́зи і т. ін.) — складати речі в чемодан, валізу і т. ін. для транспортування, зберігання тощо.

Наспіх спакувала [Ярослава] чемодани й здала покоївці номер (Дмит., Розлука, 1957, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаковувати — спако́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спаковувати — -ую, -уєш, недок., спакувати, -ую, -уєш, док., перех. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. || що. Укладати, збирати свої речі у валізу і т. ін., готуючись у дорогу. || кого, розм. Укладати, збирати чиї-небудь речі, готуючи в дорогу. Спаковувати валізу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спаковувати — СПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Укладати що-небудь у пакунок, паку і т. ін., заклеюючи, перев'язуючи. У друкарні порався наймит Ярема. Словник української мови у 20 томах
  4. спаковувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Словник синонімів української мови