спаленька
СПА́ЛЕНЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до спа́льня.
Прибирали [діти] в спаленьках. “Щоб було гарно, – казали, – як у віночку” (А. Головко);
Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку, .. знову впала на ліжко (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спаленька — спа́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спаленька — -и, ж. Зменш.-пестл. до спальня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спаленька — СПА́ЛЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до спа́льня. Прибирали [діти] в спаленьках. «Щоб було гарно,— казали,— як у віночку» (Головко, І, 1957, 91); Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку,.. знову впала на ліжко (Збан., Переджнив’я, 1960, 192). Словник української мови в 11 томах