1. Словник української мови у 20 томах

спаленілий

СПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до спалені́ти;

// у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи).

Вікно брязнуло, розлетілась шибка, посипалося скло... З кам'яного будинку .. вискочила спаленіла Надія Марківна, напустилася на хлоп'яків, що .. грали в цурки (К. Гордієнко);

Не розмикає [воїн] спаленілих губ (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаленілий — спалені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спаленілий — див. засоромшений Словник синонімів Вусика
  3. спаленілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спаленіти. || у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спаленілий — СПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до спалені́ти. Вікно брязнуло, розлетілась шибка, посипалося скло… З кам’яного будинку.. вискочила спаленіла Надія Марківна, напустилася на хлоп’яків, що.. грали в цурки (Горд., Буян, 1938, 17); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах