1. Словник української мови у 20 томах

спальня

СПА́ЛЬНЯ, і, ж.

1. Кімната, призначена для спання.

Спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (О. Стороженко);

Не було в ній [хаті] челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються (О. Довженко);

Зібравшись увечері в спальні, дівчатка з завмиранням серця питали одна в одної, чи немає завтра якого посту (О. Донченко);

У спальні повітря має бути абсолютно чистим (з наук.-попул. літ.).

2. Комплект меблів для такої кімнати.

Спальня з карельської берези;

Купити спальню.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спальня — спа́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спальня — [спал'н'а] -л'н'і, ор. -л'неийу, р. мн. -леин' Орфоепічний словник української мови
  3. спальня — -і, ж. 1》 Кімната для спання. 2》 Комплект меблів для такої кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спальня — СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону. Словник синонімів української мови
  5. спальня — СПА́ЛЬНЯ, і, ж. 1. Кімната для спання. Спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (Стор., І, 1957, 288); Не було в ній [хаті] челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються (Довж. Словник української мови в 11 томах