спальня
СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону. — І Віра вийшла до спальні (А. Шиян); Тижнями вона лежала в своїй спочивальні, слабуючи на нерви (І. Нечуй-Левицький); В цю мить з почивальні почувся стогін хворої (А. Головко); Пан гетьман, як і завше, чепурився перед виходом з опочивальні (О. Ільченко); Іде султан.. І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш); Підчаший.. налив князеві другу (чарку) й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спальня — спа́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спальня — [спал'н'а] -л'н'і, ор. -л'неийу, р. мн. -леин' Орфоепічний словник української мови
- спальня — -і, ж. 1》 Кімната для спання. 2》 Комплект меблів для такої кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спальня — СПА́ЛЬНЯ, і, ж. 1. Кімната, призначена для спання. Спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (О. Стороженко); Не було в ній [хаті] челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються (О. Словник української мови у 20 томах
- спальня — СПА́ЛЬНЯ, і, ж. 1. Кімната для спання. Спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (Стор., І, 1957, 288); Не було в ній [хаті] челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються (Довж. Словник української мови в 11 томах