1. Словник української мови у 20 томах

спантеличитися

СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ див. спантели́чуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спантеличитися — спантели́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спантеличитися — див. спантеличуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спантеличитися — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. спантеличитися — Спантели́читися, -ли́чуся, -чишся, -чаться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спантеличитися — СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ див. спантели́чуватися. Словник української мови в 11 томах
  6. спантеличитися — Спантеличитися, -чуся, -чишся гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже. Ном. № 5173. Словник української мови Грінченка