спасенниця
СПАСЕ́ННИЦЯ, і, ж., рел., заст.
Жін. до спасе́нник.
– Та одчиняй, спасеннице! Хіба ми не знаємо, що ти дома. Он з вивода дим іде: не само ж воно в печі топиться! – кричить Хаброня (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спасенниця — спасе́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- спасенниця — -і, рел. Жін. до спасенник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спасенниця — СПАСЕ́ННИЦЯ, і, ж., рел., заст. Жін. до спасе́нник. — Та одчиняй, спасеннице! Хіба ми не знаємо, що ти дома. Он з вивода дим іде: не само ж воно в печі топиться! — кричить Хаброня (Н.-Лев., III, 1956, 254). Словник української мови в 11 томах