1. Словник української мови в 11 томах

спасенниця

СПАСЕ́ННИЦЯ, і, ж., рел., заст. Жін. до спасе́нник.

— Та одчиняй, спасеннице! Хіба ми не знаємо, що ти дома. Он з вивода дим іде: не само ж воно в печі топиться! — кричить Хаброня (Н.-Лев., III, 1956, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасенниця — спасе́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спасенниця — -і, рел. Жін. до спасенник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спасенниця — СПАСЕ́ННИЦЯ, і, ж., рел., заст. Жін. до спасе́нник. – Та одчиняй, спасеннице! Хіба ми не знаємо, що ти дома. Он з вивода дим іде: не само ж воно в печі топиться! – кричить Хаброня (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах