спекатися
СПЕ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, чого, рідко від кого – чого, розм.
Звільнитися від кого-, чого-небудь неприємного, небажаного; позбутися.
Йому хотілося спекатися Стальського, котрого балакання псувало йому пообідній гумор (І. Франко);
Слава богові, що Юрась уже перебув своє з віспою, спекався вже врешті (М. Коцюбинський);
Мати задумалась. Вже, видно, вона не знала, як їй і спекатись тих лантухів (О. Гончар);
У тебе вдача – хай Бог милує. І я щасливий, що тебе вже спекався (Л. Костенко);
// Урятуватися від чого-небудь, уникнути чогось; збутися.
Вона зміркувала, як спекатися біди (І. Франко);
Вони дізналися, що цей юнак був проти царя і його чиновників і що він мусив тікати звідти, щоб спекатися кари (Олесь Досвітній);
Дівчата неохоче переступали поріг салону. Видно було, що роблять це неохоче, просто щоб спекатись маминих настоювань (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- спекатися — спе́катися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спекатися — док., збутися, здихатися, позбутися, (страшної сторінки життя) о. перегорнути що. Словник синонімів Караванського
- спекатися — -аюся, -аєшся, док., кого, чого, рідко від кого – чого, розм. Звільнитися від кого-, чого-небудь неприємного, небажаного; позбутися. || Урятуватися від чого-небудь, уникнути чогось; збутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спекатися — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови
- спекатися — Спе́катися, -каюся, -каєшся кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спекатися — СПЕ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, чого, рідко від кого — чого, розм. Звільнитися від кого-, чого-небудь неприємного, небажаного; позбутися. Йому хотілося спекатися Стальського, котрого балакання псувало йому пообідній гумор (Фр. Словник української мови в 11 томах
- спекатися — Спекатися, -каюся, -єшся гл. 1) — чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться. 2) — з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася. Харьк. г. Словник української мови Грінченка