спекти

СПЕКТИ́¹, спечу́, спече́ш; мин. ч. спік, спекла́, ло́; наказ. сп. спечи́; док., кого, що і без прям. дод.

1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.).

Чи вчинила [Оксана] хлібця, чи спекла – мерщій до подруг: там її ждуть (Г. Квітка-Основ'яненко);

З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Б. Грінченко);

– Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Але мені довелось всьому вчити невістку (І. Нечуй-Левицький);

Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин – В жару, як колись пастухом пік у полі... (І. Нехода);

// розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.).

Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою.., спекла двоє курчат (Панас Мирний);

– Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі .. Або підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані (М. Коцюбинський);

– Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Л. Яновська);

Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса (М. Трублаїні).

2. перен., зневажл. Виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль.

Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони, а все ж таки буду поспішати його спекти завгодя (Панас Мирний).

3. розм. Пошкодити шкірний покрив, слизову оболонку вогнем або чим-небудь гарячим; обпекти.

Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька .. Все личенько спік огонь і очі виїв (Б. Грінченко);

// Перегріти, дуже засмалити на сонці.;

// безос.

[Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив... Буде знати, як зо мною робити!.. (С. Васильченко);

// Пересушити, вкрити смагою, тріщинами губи (про гарячку, внутрішній жар і т. ін.).;

// у сполуч. зі сл. серце, душу, перен. Завдати моральних страждань, мук.

Війна спекла їм серця, як чорною блискавкою, і почорніли вони за один день, обвуглились у невимовній людській скорботі (Григорій Тютюнник).

4. Знищити вогнем, спалити (зокрема про вид страти).

[Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив – його живцем спечуть на дзиглику залізнім .. [Жерці:] Отак його! Він заробив! Спекти! (Леся Українка).

◇ Пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка) див. пекти́;

(1) Спекти́ чо́рта, лайл. – нічого не дістати, не одержати, не добитися.

Максим дивувався... “Узяв би ти в нашій стороні! – думав він. – Мабуть би, чорта спік” (Панас Мирний);

(2) Чо́рта спекти́ – нічого не одержати, не добитися.

Максим дивувався. “Узяв би ти в нашій стороні! – думав він, – Мабуть би, чорта спік...” (Панас Мирний);

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) оста́ннє спік, зі сл. зітха́ти. – дуже сумно, невесело, зажурено.

– Чого зітхаєш, мов останнє спекла? – знову допитується Олена .. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах).

СПЕКТИ́² див. спіка́ти.