спекти

СПЕКТИ́¹, спечу́, спече́ш; мин. ч. спік, спекла́, ло́; наказ. сп. спечи́; док., кого, що і без прям. дод.

1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.).

Чи вчинила [Оксана] хлібця, чи спекла – мерщій до подруг: там її ждуть (Г. Квітка-Основ'яненко);

З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Б. Грінченко);

– Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Але мені довелось всьому вчити невістку (І. Нечуй-Левицький);

Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин – В жару, як колись пастухом пік у полі... (І. Нехода);

// розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.).

Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою.., спекла двоє курчат (Панас Мирний);

– Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі .. Або підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані (М. Коцюбинський);

– Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Л. Яновська);

Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса (М. Трублаїні).

2. перен., зневажл. Виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль.

Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони, а все ж таки буду поспішати його спекти завгодя (Панас Мирний).

3. розм. Пошкодити шкірний покрив, слизову оболонку вогнем або чим-небудь гарячим; обпекти.

Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька .. Все личенько спік огонь і очі виїв (Б. Грінченко);

// Перегріти, дуже засмалити на сонці.;

// безос.

[Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив... Буде знати, як зо мною робити!.. (С. Васильченко);

// Пересушити, вкрити смагою, тріщинами губи (про гарячку, внутрішній жар і т. ін.).;

// у сполуч. зі сл. серце, душу, перен. Завдати моральних страждань, мук.

Війна спекла їм серця, як чорною блискавкою, і почорніли вони за один день, обвуглились у невимовній людській скорботі (Григорій Тютюнник).

4. Знищити вогнем, спалити (зокрема про вид страти).

[Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив – його живцем спечуть на дзиглику залізнім .. [Жерці:] Отак його! Він заробив! Спекти! (Леся Українка).

◇ Пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка) див. пекти́;

(1) Спекти́ чо́рта, лайл. – нічого не дістати, не одержати, не добитися.

Максим дивувався... “Узяв би ти в нашій стороні! – думав він. – Мабуть би, чорта спік” (Панас Мирний);

(2) Чо́рта спекти́ – нічого не одержати, не добитися.

Максим дивувався. “Узяв би ти в нашій стороні! – думав він, – Мабуть би, чорта спік...” (Панас Мирний);

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) оста́ннє спік, зі сл. зітха́ти. – дуже сумно, невесело, зажурено.

– Чого зітхаєш, мов останнє спекла? – знову допитується Олена .. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах).

СПЕКТИ́² див. спіка́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спекти — спекти́ 1 дієслово доконаного виду приготувати страву на вогні; виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль — зневажл.; обпекти; спалити спекти́ 2 дієслово доконаного виду обробити метал Орфографічний словник української мови
  2. спекти — [спеикти] -еичу, -еичеш, -еичеимо, -еичеите; мин. сп'ік, спеикла; нак. -еичи, -еич'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. спекти — I спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, спекло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка. 1》 Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). || розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.). 2》 перен., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спекти — спекти́ спекти||спечи ◊ спекти́ свою пече́ню при тому ж вогні́ → печеня Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. спекти — пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. Фразеологічний словник української мови
  6. спекти — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  7. спекти — Спекти́, спечу́, -че́ш, -чу́ть; спік, спекла́, спекли́; спі́кши; спечи́, -чі́ть; спе́чений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спекти — СПЕКТИ́¹, спечу́, спече́ш; мин. ч. спік, спекла́, ло́; наказ. сп. спечи́; док., перех. і без додатка. 1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  9. спекти — Спекти, -чу, -чеш гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! н. п. Не зітхай, — не остатнє ще спекли. Ном. 2) Изжарить. Спік чорне порося. МВ. (О. 1862. III. 64). Курочку спекла. О. 1862. II. 30. Ту рибку скажіть, щоб спекли. Мнж. 25. Словник української мови Грінченка