спекти

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

спекти́ чо́рта, лайл. Нічого не дістати, не одержати, не добитися. Максим дивувався… “Узяв би ти в нашій стороні! — думав він.— Мабуть би, чорта спік” (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) оста́ннє спік, зі сл. зітха́ти. Дуже сумно, невесело, зажурено. — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена .. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спекти — спекти́ 1 дієслово доконаного виду приготувати страву на вогні; виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль — зневажл.; обпекти; спалити спекти́ 2 дієслово доконаного виду обробити метал Орфографічний словник української мови
  2. спекти — [спеикти] -еичу, -еичеш, -еичеимо, -еичеите; мин. сп'ік, спеикла; нак. -еичи, -еич'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. спекти — I спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, спекло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка. 1》 Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). || розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.). 2》 перен., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спекти — СПЕКТИ́¹, спечу́, спече́ш; мин. ч. спік, спекла́, ло́; наказ. сп. спечи́; док., кого, що і без прям. дод. 1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. спекти — спекти́ спекти||спечи ◊ спекти́ свою пече́ню при тому ж вогні́ → печеня Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. спекти — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  7. спекти — Спекти́, спечу́, -че́ш, -чу́ть; спік, спекла́, спекли́; спі́кши; спечи́, -чі́ть; спе́чений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спекти — СПЕКТИ́¹, спечу́, спече́ш; мин. ч. спік, спекла́, ло́; наказ. сп. спечи́; док., перех. і без додатка. 1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  9. спекти — Спекти, -чу, -чеш гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! н. п. Не зітхай, — не остатнє ще спекли. Ном. 2) Изжарить. Спік чорне порося. МВ. (О. 1862. III. 64). Курочку спекла. О. 1862. II. 30. Ту рибку скажіть, щоб спекли. Мнж. 25. Словник української мови Грінченка